| відм’я́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відм’я́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відм’я́кнімо, відм’я́кнім | |
| 2 особа | відм’я́кни | відм’я́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відм’я́кну | відм’я́кнемо, відм’я́кнем |
| 2 особа | відм’я́кнеш | відм’я́кнете |
| 3 особа | відм’я́кне | відм’я́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відм’я́к, відм’я́кнув | відм’я́кли, відм’я́кнули |
| жін.р. | відм’я́кла, відм’я́кнула | |
| сер.р. | відм’я́кло, відм’я́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| відм’я́клий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відм’я́кши, відм’я́кнувши | ||