| відмі́рити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відмі́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відмі́рмо | |
| 2 особа | відмі́р | відмі́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відмі́рю | відмі́римо, відмі́рим |
| 2 особа | відмі́риш | відмі́рите |
| 3 особа | відмі́рить | відмі́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відмі́рив | відмі́рили |
| жін.р. | відмі́рила | |
| сер.р. | відмі́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відмі́рений | ||
| Безособова форма | ||
| відмі́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| відмі́ривши | ||