віднача́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | віднача́льний | віднача́льна | віднача́льне | віднача́льні |
родовий | віднача́льного | віднача́льної | віднача́льного | віднача́льних |
давальний | віднача́льному | віднача́льній | віднача́льному | віднача́льним |
знахідний | віднача́льний, віднача́льного | віднача́льну | віднача́льне | віднача́льні, віднача́льних |
орудний | віднача́льним | віднача́льною | віднача́льним | віднача́льними |
місцевий | на/у віднача́льному, віднача́льнім | на/у віднача́льній | на/у віднача́льному, віднача́льнім | на/у віднача́льних |