| | |
| відно́ситися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відно́ситися, відно́ситись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відно́сьмося, відно́сьмось |
| 2 особа | відно́сься | відно́сьтеся, відно́сьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відно́ситимуся, відно́ситимусь | відно́ситимемося, відно́ситимемось, відно́ситимемся |
| 2 особа | відно́ситимешся | відно́ситиметеся, відно́ситиметесь |
| 3 особа | відно́ситиметься | відно́ситимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відно́шуся, відно́шусь | відно́симося, відно́симось, відно́симся |
| 2 особа | відно́сишся | відно́ситеся, відно́ситесь |
| 3 особа | відно́ситься | відно́сяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відно́сячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відно́сився, відно́сивсь | відно́силися, відно́сились |
| жін. р. | відно́силася, відно́силась |
| сер. р. | відно́силося, відно́силось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відно́сившись |
