| відні́куватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відні́куватися, відні́куватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відні́куймося, відні́куймось | |
| 2 особа | відні́куйся, відні́куйсь | відні́куйтеся, відні́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відні́куватимуся, відні́куватимусь | відні́куватимемося, відні́куватимемось, відні́куватимемся |
| 2 особа | відні́куватимешся | відні́куватиметеся, відні́куватиметесь |
| 3 особа | відні́куватиметься | відні́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відні́куюся, відні́куюсь | відні́куємося, відні́куємось, відні́куємся |
| 2 особа | відні́куєшся | відні́куєтеся, відні́куєтесь |
| 3 особа | відні́кується | відні́куються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відні́куючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відні́кувався, відні́кувавсь | відні́кувалися, відні́кувались |
| жін. р. | відні́кувалася, відні́кувалась | |
| сер. р. | відні́кувалося, відні́кувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відні́кувавшись | ||