відо́мщений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відо́мщений | відо́мщена | відо́мщене | відо́мщені |
родовий | відо́мщеного | відо́мщеної | відо́мщеного | відо́мщених |
давальний | відо́мщеному | відо́мщеній | відо́мщеному | відо́мщеним |
знахідний | відо́мщений, відо́мщеного | відо́мщену | відо́мщене | відо́мщені, відо́мщених |
орудний | відо́мщеним | відо́мщеною | відо́мщеним | відо́мщеними |
місцевий | на/у відо́мщеному, відо́мщенім | на/у відо́мщеній | на/у відо́мщеному, відо́мщенім | на/у відо́мщених |
[рідко] |