відохо́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відохо́чений | відохо́чена | відохо́чене | відохо́чені |
родовий | відохо́ченого | відохо́ченої | відохо́ченого | відохо́чених |
давальний | відохо́ченому | відохо́ченій | відохо́ченому | відохо́ченим |
знахідний | відохо́чений, відохо́ченого | відохо́чену | відохо́чене | відохо́чені, відохо́чених |
орудний | відохо́ченим | відохо́ченою | відохо́ченим | відохо́ченими |
місцевий | на/у відохо́ченому, відохо́ченім | на/у відохо́ченій | на/у відохо́ченому, відохо́ченім | на/у відохо́чених |
[розм.] |