| відпира́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (відмикатися) | ||
| Інфінітив | відпира́тися, відпира́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відпира́ймося, відпира́ймось | |
| 2 особа | відпира́йся, відпира́йсь | відпира́йтеся, відпира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпира́тимуся, відпира́тимусь | відпира́тимемося, відпира́тимемось, відпира́тимемся |
| 2 особа | відпира́тимешся | відпира́тиметеся, відпира́тиметесь |
| 3 особа | відпира́тиметься | відпира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпира́юся, відпира́юсь | відпира́ємося, відпира́ємось, відпира́ємся |
| 2 особа | відпира́єшся | відпира́єтеся, відпира́єтесь |
| 3 особа | відпира́ється | відпира́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відпира́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відпира́вся, відпира́всь | відпира́лися, відпира́лись |
| жін. р. | відпира́лася, відпира́лась | |
| сер. р. | відпира́лося, відпира́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відпира́вшись | ||