| | |
| відпира́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (відмикатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відпира́тися, відпира́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відпира́ймося, відпира́ймось |
| 2 особа | відпира́йся, відпира́йсь | відпира́йтеся, відпира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відпира́тимуся, відпира́тимусь | відпира́тимемося, відпира́тимемось, відпира́тимемся |
| 2 особа | відпира́тимешся | відпира́тиметеся, відпира́тиметесь |
| 3 особа | відпира́тиметься | відпира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відпира́юся, відпира́юсь | відпира́ємося, відпира́ємось, відпира́ємся |
| 2 особа | відпира́єшся | відпира́єтеся, відпира́єтесь |
| 3 особа | відпира́ється | відпира́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відпира́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відпира́вся, відпира́всь | відпира́лися, відпира́лись |
| жін. р. | відпира́лася, відпира́лась |
| сер. р. | відпира́лося, відпира́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відпира́вшись |
