відпору́чник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | відпору́чник | відпору́чники |
родовий | відпору́чника | відпору́чників |
давальний | відпору́чникові, відпору́чнику | відпору́чникам |
знахідний | відпору́чника | відпору́чників |
орудний | відпору́чником | відпору́чниками |
місцевий | на/у відпору́чникові, відпору́чнику | на/у відпору́чниках |
кличний | відпору́чнику | відпору́чники |
[діал.] |