| відпости́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відпости́тися, відпости́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відпості́мося, відпості́мось, відпості́мся | |
| 2 особа | відпости́ся, відпости́сь | відпості́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відпо́щу́ся, відпо́щу́сь | відпо́стимося, відпо́стимось, відпо́стимся |
| 2 особа | відпо́стишся | відпо́ститеся, відпо́ститесь |
| 3 особа | відпо́ститься | відпо́стяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відпости́вся, відпости́всь | відпости́лися, відпости́лись |
| жін.р. | відпости́лася, відпости́лась | |
| сер.р. | відпости́лося, відпости́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відпости́вшись | ||