| відприйменнико́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відприйменнико́вий | відприйменнико́ва | відприйменнико́ве | відприйменнико́ві |
| родовий | відприйменнико́вого | відприйменнико́вої | відприйменнико́вого | відприйменнико́вих |
| давальний | відприйменнико́вому | відприйменнико́вій | відприйменнико́вому | відприйменнико́вим |
| знахідний | відприйменнико́вий | відприйменнико́ву | відприйменнико́ве | відприйменнико́ві |
| орудний | відприйменнико́вим | відприйменнико́вою | відприйменнико́вим | відприйменнико́вими |
| місцевий | на/у відприйменнико́вому, відприйменнико́вім | на/у відприйменнико́вій | на/у відприйменнико́вому, відприйменнико́вім | на/у відприйменнико́вих |