відпро́шений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відпро́шений | відпро́шена | відпро́шене | відпро́шені |
родовий | відпро́шеного | відпро́шеної | відпро́шеного | відпро́шених |
давальний | відпро́шеному | відпро́шеній | відпро́шеному | відпро́шеним |
знахідний | відпро́шений, відпро́шеного | відпро́шену | відпро́шене | відпро́шені, відпро́шених |
орудний | відпро́шеним | відпро́шеною | відпро́шеним | відпро́шеними |
місцевий | на/у відпро́шеному, відпро́шенім | на/у відпро́шеній | на/у відпро́шеному, відпро́шенім | на/у відпро́шених |