| відрива́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (відділяти, відокремлювати) | ||
| Інфінітив | відрива́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відрива́ймо | |
| 2 особа | відрива́й | відрива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відрива́тиму | відрива́тимемо, відрива́тимем |
| 2 особа | відрива́тимеш | відрива́тимете |
| 3 особа | відрива́тиме | відрива́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відрива́ю | відрива́ємо, відрива́єм |
| 2 особа | відрива́єш | відрива́єте |
| 3 особа | відрива́є | відрива́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відрива́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відрива́в | відрива́ли |
| жін. р. | відрива́ла | |
| сер. р. | відрива́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відрива́вши | ||