| відри́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відри́тий | відри́та | відри́те | відри́ті |
| родовий | відри́того | відри́тої | відри́того | відри́тих |
| давальний | відри́тому | відри́тій | відри́тому | відри́тим |
| знахідний | відри́тий, відри́того | відри́ту | відри́те | відри́ті, відри́тих |
| орудний | відри́тим | відри́тою | відри́тим | відри́тими |
| місцевий | на/у відри́тому, відри́тім | на/у відри́тій | на/у відри́тому, відри́тім | на/у відри́тих |