| відрости́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відрости́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відрості́мо, відрості́м | |
| 2 особа | відрости́ | відрості́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відрощу́ | відростимо́, відрости́м |
| 2 особа | відрости́ш | відростите́ |
| 3 особа | відрости́ть | відростя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відрости́в | відрости́ли |
| жін.р. | відрости́ла | |
| сер.р. | відрости́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відро́щений | ||
| Безособова форма | ||
| відро́щено | ||
| Дієприслівник | ||
| відрости́вши | ||