| відрізни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відрізни́й | відрізна́ | відрізне́ | відрізні́ |
| родовий | відрізно́го | відрізно́ї | відрізно́го | відрізни́х |
| давальний | відрізно́му | відрізні́й | відрізно́му | відрізни́м |
| знахідний | відрізни́й | відрізну́ | відрізне́ | відрізні́ |
| орудний | відрізни́м | відрізно́ю | відрізни́м | відрізни́ми |
| місцевий | на/у відрізно́му, відрізні́м | на/у відрізні́й | на/у відрізно́му, відрізні́м | на/у відрізни́х |