| відрізни́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відрізни́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відрізні́мо, відрізні́м | |
| 2 особа | відрізни́ | відрізні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відрізню́ | відрізнимо́, відрізни́м |
| 2 особа | відрізни́ш | відрізните́ |
| 3 особа | відрізни́ть | відрізня́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відрізни́в | відрізни́ли |
| жін.р. | відрізни́ла | |
| сер.р. | відрізни́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відрі́знений | ||
| Безособова форма | ||
| відрі́знено | ||
| Дієприслівник | ||
| відрізни́вши | ||