| відсвя́титися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відсвя́титися, відсвя́титись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відсвя́тімося, відсвя́тімось, відсвя́тімся | |
| 2 особа | відсвя́тися, відсвя́тись | відсвя́тіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсвя́чуся, відсвя́чусь | відсвя́тимося, відсвя́тимось, відсвя́тимся |
| 2 особа | відсвя́тишся | відсвя́титеся, відсвя́титесь |
| 3 особа | відсвя́титься | відсвя́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відсвя́тився, відсвя́тивсь | відсвя́тилися, відсвя́тились |
| жін.р. | відсвя́тилася, відсвя́тилась | |
| сер.р. | відсвя́тилося, відсвя́тилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відсвя́тившись | ||