відсе́лений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відсе́лений | відсе́лена | відсе́лене | відсе́лені |
родовий | відсе́леного | відсе́леної | відсе́леного | відсе́лених |
давальний | відсе́леному | відсе́леній | відсе́леному | відсе́леним |
знахідний | відсе́лений, відсе́леного | відсе́лену | відсе́лене | відсе́лені, відсе́лених |
орудний | відсе́леним | відсе́леною | відсе́леним | відсе́леними |
місцевий | на/у відсе́леному, відсе́ленім | на/у відсе́леній | на/у відсе́леному, відсе́ленім | на/у відсе́лених |