| відсе́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відсе́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відсе́люймо | |
| 2 особа | відсе́люй | відсе́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсе́люватиму | відсе́люватимемо, відсе́люватимем |
| 2 особа | відсе́люватимеш | відсе́люватимете |
| 3 особа | відсе́люватиме | відсе́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсе́люю | відсе́люємо, відсе́люєм |
| 2 особа | відсе́люєш | відсе́люєте |
| 3 особа | відсе́лює | відсе́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відсе́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відсе́лював | відсе́лювали |
| жін. р. | відсе́лювала | |
| сер. р. | відсе́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відсе́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| відсе́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| відсе́лювавши | ||