відсилко́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відсилко́вий | відсилко́ва | відсилко́ве | відсилко́ві |
родовий | відсилко́вого | відсилко́вої | відсилко́вого | відсилко́вих |
давальний | відсилко́вому | відсилко́вій | відсилко́вому | відсилко́вим |
знахідний | відсилко́вий | відсилко́ву | відсилко́ве | відсилко́ві |
орудний | відсилко́вим | відсилко́вою | відсилко́вим | відсилко́вими |
місцевий | на/у відсилко́вому, відсилко́вім | на/у відсилко́вій | на/у відсилко́вому, відсилко́вім | на/у відсилко́вих |