відсисни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відсисни́й | відсисна́ | відсисне́ | відсисні́ |
родовий | відсисно́го | відсисно́ї | відсисно́го | відсисни́х |
давальний | відсисно́му | відсисні́й | відсисно́му | відсисни́м |
знахідний | відсисни́й, відсисно́го | відсисну́ | відсисне́ | відсисні́, відсисни́х |
орудний | відсисни́м | відсисно́ю | відсисни́м | відсисни́ми |
місцевий | на/у відсисно́му, відсисні́м | на/у відсисні́й | на/у відсисно́му, відсисні́м | на/у відсисни́х |