| | |
| відсми́кати – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відсми́кати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відсми́каймо, відсми́чмо |
| 2 особа | відсми́кай, відсми́ч | відсми́кайте, відсми́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відсми́каю, відсми́чу | відсми́каємо, відсми́каєм, відсми́чемо, відсми́чем |
| 2 особа | відсми́каєш, відсми́чеш | відсми́каєте, відсми́чете |
| 3 особа | відсми́кає, відсми́че | відсми́кають, відсми́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | відсми́кав | відсми́кали |
| жін.р. | відсми́кала |
| сер.р. | відсми́кало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| відсми́каний |
| Безособова форма |
| відсми́кано |
| Дієприслівник |
| відсми́кавши |
