| відстава́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відстава́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відстава́ймо | |
| 2 особа | відстава́й | відстава́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстава́тиму | відстава́тимемо, відстава́тимем |
| 2 особа | відстава́тимеш | відстава́тимете |
| 3 особа | відстава́тиме | відстава́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстаю́ | відстаємо́, відстає́м |
| 2 особа | відстає́ш | відстаєте́ |
| 3 особа | відстає́ | відстаю́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| відстаю́чий | ||
| Дієприслівник | ||
| відстаючи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відстава́в | відстава́ли |
| жін. р. | відстава́ла | |
| сер. р. | відстава́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відстава́вши | ||