| відсторо́нюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відсторо́нюватися, відсторо́нюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відсторо́нюймося, відсторо́нюймось | |
| 2 особа | відсторо́нюйся, відсторо́нюйсь | відсторо́нюйтеся, відсторо́нюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсторо́нюватимуся, відсторо́нюватимусь | відсторо́нюватимемося, відсторо́нюватимемось, відсторо́нюватимемся |
| 2 особа | відсторо́нюватимешся | відсторо́нюватиметеся, відсторо́нюватиметесь |
| 3 особа | відсторо́нюватиметься | відсторо́нюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсторо́нююся, відсторо́нююсь | відсторо́нюємося, відсторо́нюємось, відсторо́нюємся |
| 2 особа | відсторо́нюєшся | відсторо́нюєтеся, відсторо́нюєтесь |
| 3 особа | відсторо́нюється | відсторо́нюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відсторо́нюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відсторо́нювався, відсторо́нювавсь | відсторо́нювалися, відсторо́нювались |
| жін. р. | відсторо́нювалася, відсторо́нювалась | |
| сер. р. | відсторо́нювалося, відсторо́нювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відсторо́нювавшись | ||