| відстро́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відстро́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відстро́чмо | |
| 2 особа | відстро́ч | відстро́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстро́чу | відстро́чимо, відстро́чим |
| 2 особа | відстро́чиш | відстро́чите |
| 3 особа | відстро́чить | відстро́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відстро́чив | відстро́чили |
| жін.р. | відстро́чила | |
| сер.р. | відстро́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відстро́чений | ||
| Безособова форма | ||
| відстро́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| відстро́чивши | ||