| відструга́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відструга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відстружі́мо, відструга́ймо | |
| 2 особа | відстружи́, відструга́й | відстружі́ть, відструга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстружу́, відструга́ю | відстру́жемо, відстру́жем, відструга́ємо, відструга́єм |
| 2 особа | відстру́жеш, відструга́єш | відстру́жете, відструга́єте |
| 3 особа | відстру́же, відструга́є | відстру́жуть, відструга́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відструга́в | відструга́ли |
| жін.р. | відструга́ла | |
| сер.р. | відструга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відстру́ганий | ||
| Безособова форма | ||
| відстру́гано | ||
| Дієприслівник | ||
| відструга́вши | ||