відсті́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відсті́йний | відсті́йна | відсті́йне | відсті́йні |
родовий | відсті́йного | відсті́йної | відсті́йного | відсті́йних |
давальний | відсті́йному | відсті́йній | відсті́йному | відсті́йним |
знахідний | відсті́йний, відсті́йного | відсті́йну | відсті́йне | відсті́йні, відсті́йних |
орудний | відсті́йним | відсті́йною | відсті́йним | відсті́йними |
місцевий | на/у відсті́йному, відсті́йнім | на/у відсті́йній | на/у відсті́йному, відсті́йнім | на/у відсті́йних |