| | |
| відсу́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відсу́джуватися, відсу́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | відсу́джуватиметься | відсу́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | відсу́джується | відсу́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відсу́джуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відсу́джувався, відсу́джувавсь | відсу́джувалися, відсу́джувались |
| жін. р. | відсу́джувалася, відсу́джувалась |
| сер. р. | відсу́джувалося, відсу́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відсу́джувавшись |
