| відтерпі́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відтерпі́тися, відтерпі́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відтерпі́мося, відтерпі́мось, відтерпі́мся | |
| 2 особа | відтерпи́ся, відтерпи́сь | відтерпі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відтерплю́ся, відтерплю́сь | відтерпимо́ся, відтерпимо́сь, відтерпи́мся |
| 2 особа | відтерпи́шся | відтерпите́ся, відтерпите́сь |
| 3 особа | відтерпи́ться | відтерпля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відтерпі́вся, відтерпі́всь | відтерпі́лися, відтерпі́лись |
| жін.р. | відтерпі́лася, відтерпі́лась | |
| сер.р. | відтерпі́лося, відтерпі́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відтерпі́вшись | ||