відтесто́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відтесто́ваний | відтесто́вана | відтесто́ване | відтесто́вані |
родовий | відтесто́ваного | відтесто́ваної | відтесто́ваного | відтесто́ваних |
давальний | відтесто́ваному | відтесто́ваній | відтесто́ваному | відтесто́ваним |
знахідний | відтесто́ваний | відтесто́вану | відтесто́ване | відтесто́вані |
орудний | відтесто́ваним | відтесто́ваною | відтесто́ваним | відтесто́ваними |
місцевий | на/у відтесто́ваному, відтесто́ванім | на/у відтесто́ваній | на/у відтесто́ваному, відтесто́ванім | на/у відтесто́ваних |