| відто́вчений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відто́вчений | відто́вчена | відто́вчене | відто́вчені |
| родовий | відто́вченого | відто́вченої | відто́вченого | відто́вчених |
| давальний | відто́вченому | відто́вченій | відто́вченому | відто́вченим |
| знахідний | відто́вчений, відто́вченого | відто́вчену | відто́вчене | відто́вчені, відто́вчених |
| орудний | відто́вченим | відто́вченою | відто́вченим | відто́вченими |
| місцевий | на/у відто́вченому, відто́вченім | на/у відто́вченій | на/у відто́вченому, відто́вченім | на/у відто́вчених |