| відтопоні́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відтопоні́мний | відтопоні́мна | відтопоні́мне | відтопоні́мні |
| родовий | відтопоні́много | відтопоні́мної | відтопоні́много | відтопоні́мних |
| давальний | відтопоні́мному | відтопоні́мній | відтопоні́мному | відтопоні́мним |
| знахідний | відтопоні́мний | відтопоні́мну | відтопоні́мне | відтопоні́мні |
| орудний | відтопоні́мним | відтопоні́мною | відтопоні́мним | відтопоні́мними |
| місцевий | на/у відтопоні́мному, відтопоні́мнім | на/у відтопоні́мній | на/у відтопоні́мному, відтопоні́мнім | на/у відтопоні́мних |