відто́птуваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відто́птуваний | відто́птувана | відто́птуване | відто́птувані |
родовий | відто́птуваного | відто́птуваної | відто́птуваного | відто́птуваних |
давальний | відто́птуваному | відто́птуваній | відто́птуваному | відто́птуваним |
знахідний | відто́птуваний | відто́птувану | відто́птуване | відто́птувані |
орудний | відто́птуваним | відто́птуваною | відто́птуваним | відто́птуваними |
місцевий | на/у відто́птуваному, відто́птуванім | на/у відто́птуваній | на/у відто́птуваному, відто́птуванім | на/у відто́птуваних |