| відтули́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відтули́тися, відтули́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відту́литься | відту́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відтули́вся, відтули́всь | відтули́лися, відтули́лись |
| жін.р. | відтули́лася, відтули́лась | |
| сер.р. | відтули́лося, відтули́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відтули́вшись | ||