відтуха́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | відтуха́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відтуха́ймо | |
2 особа | відтуха́й | відтуха́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відтуха́тиму | відтуха́тимемо, відтуха́тимем |
2 особа | відтуха́тимеш | відтуха́тимете |
3 особа | відтуха́тиме | відтуха́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відтуха́ю | відтуха́ємо, відтуха́єм |
2 особа | відтуха́єш | відтуха́єте |
3 особа | відтуха́є | відтуха́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відтуха́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відтуха́в | відтуха́ли |
жін. р. | відтуха́ла | |
сер. р. | відтуха́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відтуха́вши |