| відтяга́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відтяга́тися, відтяга́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відтяга́ймося, відтяга́ймось | |
| 2 особа | відтяга́йся, відтяга́йсь | відтяга́йтеся, відтяга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відтяга́тимуся, відтяга́тимусь | відтяга́тимемося, відтяга́тимемось, відтяга́тимемся |
| 2 особа | відтяга́тимешся | відтяга́тиметеся, відтяга́тиметесь |
| 3 особа | відтяга́тиметься | відтяга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відтяга́юся, відтяга́юсь | відтяга́ємося, відтяга́ємось, відтяга́ємся |
| 2 особа | відтяга́єшся | відтяга́єтеся, відтяга́єтесь |
| 3 особа | відтяга́ється | відтяга́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відтяга́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відтяга́вся, відтяга́всь | відтяга́лися, відтяга́лись |
| жін. р. | відтяга́лася, відтяга́лась | |
| сер. р. | відтяга́лося, відтяга́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відтяга́вшись | ||