| відтя́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відтя́тий | відтя́та | відтя́те | відтя́ті |
| родовий | відтя́того | відтя́тої | відтя́того | відтя́тих |
| давальний | відтя́тому | відтя́тій | відтя́тому | відтя́тим |
| знахідний | відтя́тий, відтя́того | відтя́ту | відтя́те | відтя́ті, відтя́тих |
| орудний | відтя́тим | відтя́тою | відтя́тим | відтя́тими |
| місцевий | на/у відтя́тому, відтя́тім | на/у відтя́тій | на/у відтя́тому, відтя́тім | на/у відтя́тих |