| відхоті́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відхоті́тися, відхоті́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відхо́четься | |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ||
| жін.р. | ||
| сер.р. | відхоті́лося, відхоті́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||