відхі́дливий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відхі́дливий | відхі́длива | відхі́дливе | відхі́дливі |
родовий | відхі́дливого | відхі́дливої | відхі́дливого | відхі́дливих |
давальний | відхі́дливому | відхі́дливій | відхі́дливому | відхі́дливим |
знахідний | відхі́дливий, відхі́дливого | відхі́дливу | відхі́дливе | відхі́дливі, відхі́дливих |
орудний | відхі́дливим | відхі́дливою | відхі́дливим | відхі́дливими |
місцевий | на/у відхі́дливому, відхі́дливім | на/у відхі́дливій | на/у відхі́дливому, відхі́дливім | на/у відхі́дливих |