| відцура́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відцура́тися, відцура́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відцура́ймося, відцура́ймось | |
| 2 особа | відцура́йся, відцура́йсь | відцура́йтеся, відцура́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відцура́юся, відцура́юсь | відцура́ємося, відцура́ємось, відцура́ємся |
| 2 особа | відцура́єшся | відцура́єтеся, відцура́єтесь |
| 3 особа | відцура́ється | відцура́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відцура́вся, відцура́всь | відцура́лися, відцура́лись |
| жін.р. | відцура́лася, відцура́лась | |
| сер.р. | відцура́лося, відцура́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відцура́вшись | ||