| відчлени́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відчлени́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відчлені́мо, відчлені́м | |
| 2 особа | відчлени́ | відчлені́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відчленю́ | відчленимо́, відчлени́м |
| 2 особа | відчлени́ш | відчлените́ |
| 3 особа | відчлени́ть | відчленя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відчлени́в | відчлени́ли |
| жін.р. | відчлени́ла | |
| сер.р. | відчлени́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відчлени́вши | ||