відчлено́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відчлено́ваний | відчлено́вана | відчлено́ване | відчлено́вані |
родовий | відчлено́ваного | відчлено́ваної | відчлено́ваного | відчлено́ваних |
давальний | відчлено́ваному | відчлено́ваній | відчлено́ваному | відчлено́ваним |
знахідний | відчлено́ваний, відчлено́ваного | відчлено́вану | відчлено́ване | відчлено́вані, відчлено́ваних |
орудний | відчлено́ваним | відчлено́ваною | відчлено́ваним | відчлено́ваними |
місцевий | на/у відчлено́ваному, відчлено́ванім | на/у відчлено́ваній | на/у відчлено́ваному, відчлено́ванім | на/у відчлено́ваних |