| відчленува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відчленува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відчлену́ймо | |
| 2 особа | відчлену́й | відчлену́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відчлену́ю | відчлену́ємо, відчлену́єм |
| 2 особа | відчлену́єш | відчлену́єте |
| 3 особа | відчлену́є | відчлену́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відчленува́в | відчленува́ли |
| жін.р. | відчленува́ла | |
| сер.р. | відчленува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відчлено́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| відчлено́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| відчленува́вши | ||