| відчу́жувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відчу́жувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відчу́жуймо | |
| 2 особа | відчу́жуй | відчу́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відчу́жуватиму | відчу́жуватимемо, відчу́жуватимем |
| 2 особа | відчу́жуватимеш | відчу́жуватимете |
| 3 особа | відчу́жуватиме | відчу́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відчу́жую | відчу́жуємо, відчу́жуєм |
| 2 особа | відчу́жуєш | відчу́жуєте |
| 3 особа | відчу́жує | відчу́жують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відчу́жуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відчу́жував | відчу́жували |
| жін. р. | відчу́жувала | |
| сер. р. | відчу́жувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відчу́жуваний | ||
| Безособова форма | ||
| відчу́жувано | ||
| Дієприслівник | ||
| відчу́жувавши | ||