| | |
| відчіпля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відчіпля́тися, відчіпля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відчіпля́ймося, відчіпля́ймось |
| 2 особа | відчіпля́йся, відчіпля́йсь | відчіпля́йтеся, відчіпля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відчіпля́тимуся, відчіпля́тимусь | відчіпля́тимемося, відчіпля́тимемось, відчіпля́тимемся |
| 2 особа | відчіпля́тимешся | відчіпля́тиметеся, відчіпля́тиметесь |
| 3 особа | відчіпля́тиметься | відчіпля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відчіпля́юся, відчіпля́юсь | відчіпля́ємося, відчіпля́ємось, відчіпля́ємся |
| 2 особа | відчіпля́єшся | відчіпля́єтеся, відчіпля́єтесь |
| 3 особа | відчіпля́ється | відчіпля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відчіпля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відчіпля́вся, відчіпля́всь | відчіпля́лися, відчіпля́лись |
| жін. р. | відчіпля́лася, відчіпля́лась |
| сер. р. | відчіпля́лося, відчіпля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| відчіпля́вшись |
