| відьмакува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відьмакува́тий | відьмакува́та | відьмакува́те | відьмакува́ті |
| родовий | відьмакува́того | відьмакува́тої | відьмакува́того | відьмакува́тих |
| давальний | відьмакува́тому | відьмакува́тій | відьмакува́тому | відьмакува́тим |
| знахідний | відьмакува́тий, відьмакува́того | відьмакува́ту | відьмакува́те | відьмакува́ті, відьмакува́тих |
| орудний | відьмакува́тим | відьмакува́тою | відьмакува́тим | відьмакува́тими |
| місцевий | на/у відьмакува́тому, відьмакува́тім | на/у відьмакува́тій | на/у відьмакува́тому, відьмакува́тім | на/у відьмакува́тих |