| від’є́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | від’є́мний | від’є́мна | від’є́мне | від’є́мні |
| родовий | від’є́много | від’є́мної | від’є́много | від’є́мних |
| давальний | від’є́мному | від’є́мній | від’є́мному | від’є́мним |
| знахідний | від’є́мний | від’є́мну | від’є́мне | від’є́мні |
| орудний | від’є́мним | від’є́мною | від’є́мним | від’є́мними |
| місцевий | на/у від’є́мному, від’є́мнім | на/у від’є́мній | на/у від’є́мному, від’є́мнім | на/у від’є́мних |