| відігну́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відігну́тися, відігну́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відігне́ться | відігну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відігну́вся, відігну́всь | відігну́лися, відігну́лись |
| жін.р. | відігну́лася, відігну́лась | |
| сер.р. | відігну́лося, відігну́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відігну́вшись | ||