| відійми́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (відійняти) | ||
| Інфінітив | відійми́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відіймі́мо, відіймі́м | |
| 2 особа | відійми́ | відіймі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відійму́ | відіймемо́, відійме́м |
| 2 особа | відійме́ш | відіймете́ |
| 3 особа | відійме́ | відійму́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відійня́в | відійняли́ |
| жін.р. | відійняла́ | |
| сер.р. | відійняло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відійня́вши | ||
| [діал.] | ||